Компанія "Портал"
лідер по поставці та
монтажу ліфтів
та ескалаторів
http://tehportal.com.ua

 Izamet
Ліфти Izamet 
 ідеальне
 співвідношення
 ціни та якості 
 http://izamet.com.ua
windy Polska - Windy, Schody ruchome

Історія Кіровограда

Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукЕлектронна адреса

Символіка та історія обласних центрів - Кіровоградська область

      У червні 1754 року російська імператриця Єлизавета видала указ про спорудження фортеці на землях Вольностей Війська Запорозького низового, яка мала захищати кордони Російської імперії від нападів татар. Ця подія дає підстави говорити про початок історії міста Кіровоград.
    Та є припущення, що поселення українців тут існувало значно раніше - ХІV сторіччі. В старих друкованих джерелах під роком 1755 згадується поселення Новокозачин, що існувало на цій території. Тож мимоволі напрошується висновок, що місту не 255 років, а значно більше.
     В 1755 році в середині фортеці було збудовано церкву. Це була перша культова споруда міста. Церква мала вигляд маленького будиночка і була збудована з дерева. В 1813 році церква була зачинена через її природнє зруйнування. Від церкви до сьогодні залишився тільки престол.
      Незабаром біля фортеці виникло поселення, яке дуже швидко стає центром Єлизаветинської провінції. А в 1775 році воно отримало статус міста і назване Єлизаветград.
      1783 року, коли Кримське ханство було приєднано до царської Росії, фортеця втратила своє військове призначення. В цей час місто було вже достатньо розвинене в аграрному та торгівельному плані. Розвивається економіка міста і Кіровоград стає одним з важливих торгівельних та економічних центрів. Місто мало право щорічно влаштовувати ярмарки, де торгували худобою, зерном, господарськими знаряддями. 1785 року тут було збудовано цукровий завод.
     У 2-й пол. ХІХ ст. можна спостерігати пожвавлення економічного та культурного життя Єлизаветграда. У 1869 році була прокладена залізниця Харків—Єлизаветград—Одеса. Це зумовило появу в місті кількох великих підприємств та заводів. Це і ґрунтооброблювальних знарядь та водяних турбін, і завод сільсько-господарських машин. 1870 року і місті відчинило свої двері земське реальне училище. У 1882 р. почала працювати театральна трупа М. Кропивницького.
      На початку ХХ ст. місто відчуває гостру потребу у грошових знаках. Перші купюри були випущені 1918 року. Купюра носила назву „Розмінний квиток міста Єлисаветграда” і коштувала 10 карбованців. 21 березня, коли у місто ввійшли австро-німецькі війська, в обігу з’явилися німецькі марки та австрійські крони. Та вони не витіснили „розмінних квитків”, хоча вже через тиждень їх почали друкувати номіналом три карбованці.
      Не зміг компенсувати нестачу грошей і уряд гетьмана Скоропадського, випустивши кредитні квитки в гривнях і карбованцях. Ці гроші успіху у населення не мали. Наприкінці грудня того ж 1918 року уряд міста випустив в обіг бони на суму трьох мільйонів карбованців. А з приходом Радянської влади розмінні квитки були вже номіналом 5 і 25 карбованців. Та і це не змогло врятувати ситуацію. Було випущено ще чимало місцевих грошових знаків, які після закріплення національної валюти приносять користь та милують око хіба що нумізматам.
     В 1924 році Єлизаветград дістав назву Зінов'євськ, в честь лідера РКП(б) Г.О. Зінов'єва, який народився тут. В грудні 1934 року назва міста знову змінилася. Відтепер воно – Кірове. З січня 1939 місто перейменовано на Кіровоград. Того ж року місто стає обласним центром. Та і сьогодні не вщухають суперечки щодо відповідності назви цього міста до сучасності.