Компанія "Портал"
лідер по поставці та
монтажу ліфтів
та ескалаторів
http://tehportal.com.ua

 Izamet
Ліфти Izamet 
 ідеальне
 співвідношення
 ціни та якості 
 http://izamet.com.ua
windy Polska - Windy, Schody ruchome

Історія Вінниці

Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукЕлектронна адреса

Символіка та історія обласних центрів - Вінницька бласть

     Заселення цієї території розпочалося ще в прадавні часи. Археологічні розкопки виявили тут поховання, які належать ще до епохи бронзи, і слов’янські поселення черняхівської культури. А вже у Х ст. тут поселилися племена уличів і тиверців.
    Свою назву місто одержало, мабуть, від старослов’янського слова в?но, що означає придане нареченого, оскільки у XIV ст. литовський князь Ольгерд подарував вінницькі землі своїм племінникам Федору і Костянтину Коріятовичам. Саме вони почали будувати місто-фортецю. В 1363 році було започатковано вінницький літопис, який містив факти про заснування міста.
     У 1363 році Федір Коріятович побудував на високій горі лівого берега ріки Буг замок. Матеріал для замку був міцним. Це були стовбури величезних сосен та дубів. Укріплення мало прямокутну форму. Не один раз фортеця зазнавала нападів турків, не шкодував її і вогонь. Та мешканці змушені були знову і знову відбудовувати свою фортецю. На подвір’ї замку були сараї та склади. На випадок пожежі у дерев’яні корита набирали воду. В самому центрі двору стояла Покровська церква та криниця. Було укріплення добре озброєне: на баштах замку стояли пушки. Мала фортеця таємних хід до річки.
     XVI ст. для Вінниці характеризувалося частими нападами ворогів на місто. Виникла потреба в більш надійному укріпленні, оскільки стара фортеця була мало озброєна і вже не могла гарантувати безпеку міста. В 1558 у Вінниці з’являється новий замок, розташований на острові Кемпа. Та, збудований з дерева, у 1580 році він згорів. На кінець століття територія міста поширилася ще і на правий берег Бугу. Тут була збудовано ще одна фортеця. До сьогодні збереглися фрагменти її мурів, викладених великою червоною цеглою на фундаменті з граніту. Збереглася також кутова вежа, що схожа на дзвін. Мешканці Вінниці розповідають легенду, яка дає відповідь на запитання чому мури так довго збереглися. Кажуть, коли пани задумали збудувати фортецю, на будівництво вони відправили бідних селян. Під нагайками, у спеку і дощ, без їжі працювали вони. Довго терпіли селяни знущання панів. Та ось один сміливець не витримав, почав співати. Та коли наглядач підійшов до нього, селянин вдарив його кельнею і вбив. Розлютилися пани, наказали його скрутити. Почали живцем замуровувати його у стіну. Та селянин був непокірний, кричав людям панів бити. Селянина замурували, а Вінницькі стіни стоять тут і досі.
     В 1580 році місто отримало право безмитної торгівлі на всій території польсько-литовського князівства.
     Магдебурзьке право Вінниця отримала у 1640 році, а разом з ним і право на власний герб.
     В 1913 році починається історія першого трамваю. Оскільки до цього єдиним міським транспортом були візники, створення першої трамвайної лінії стало подією номер один. Перша лінія сполучила центр Вінниці з районом, де були зосереджені великі промислові підприємства. Керував проектом той самий Григорій Артинов. 14 жовтня 1913 року по новоствореному маршруту пройшов перший трамвай. Сьогодні ж містом курсує не тільки звичний для всіх інших міст транспорт, а й дещо незвичний – пароплав.
     Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Вінниця стала важливим економічним центром. Розвиток залізниці спричинив розвиток всієї економіки краю. Стрімко розвивалася цукрова галузь. Під керівництвом архітектора Григорія Артинова тут з’являється театр, готель, навчальні заклади. В цей час в місті були закладені парки, бульвари, на вулицях укладена бруківка.
     1931року місто стає обласним центром Вінницької області.
     Зараз Вінниця вважається одним з найбільших промислових і культурних центрів нашої держави.