На правому березі Дніпра розкинулося мальовниче старовинне козацьке місто Черкаси. Зараз важко назвати точну дату створення міста. Та дослідники схиляються до думки, що виникнення Черкас відноситься ще до часів панування на Русі монголо-татар. На родючих берегах Дніпра здавна оселялися люди. Племена, які оселилися нижче Києва вздовж річки, називали черкасами. Вони у 1284 році заснували місто Черкаськ. У привілеях польського короля Станіслава-Августа є свідчення, що місто було засновано у ХІV ст. Перша згадка про місто датується 1305 роком.
    Черкаси зазнавали численних нападів турків і татар. Це значно стримувало як економічний, так і культурний розвиток міста. Прагнучи зробити місто недоступним для ворогів, мешканці спорудили тут замок. Він був дерев’яним, мав чотири вежі, з яких черкасьці відбивали атаки ворога. Всередині фортеці стояла церква, дім старости, конюшні та льохи, набиті порохом. Вистоявши у 1532 році тринадцятиденну облогу татарського війська, згодом черкаський замок неодноразово був зруйнований та знову відбудовувався та укріплювався. Місто швидко набуло статусу військового містечка.
      Після Люблінської унії Черкаси разом з іншими українськими землями відійшли до Польщі. Нелегким було життя простих людей, які змушені були важко працювати. Населення міста виготовляло зброю, займалося землеробством та рибальством, мисливством. Половину дичини потрібно було віддавати старості.
     Поширення феодального гніту спричинило появу козацтва. До козаків записувалися переважно селяни та вихідці з міських низів. Вони були чи не єдиною силою, яка захищала черкаські землі від кримсько-татарської навали. Козаки вели боротьбу проти соціального та національного гніту Польщі. Одними з засновників козацтва були Дмитро Вишневецький та Остафій Дашкевич – черкаські старости. ХVІ – ХVІІІ століття для Черкас, як і для інших тогочасних міст, проходили під знаком національно-визвольних війн Б. Хмельницького та гайдамацького руху.
     З 1793 року в Черкасах утвердилася влада Російської імперії. Місто стає повітовим центром Київської губернії. В цей час тут була прокладена залізниця, яка дала ширші можливості для розвитку міста. Позитивні зміни відбуваються в промисловості: працюють цукроварні, тютюнова фабрика, розвивається торгівля. Ведеться активна забудова міста.
     В радянські часи основний акцент було покладено на розвиток промисловості, зокрема хімічної. Це спричинило перетворення Черкас на хімічного гіганта. Працює завод військового значення «Хімреактив», починається виробництво азотних добрив. А після побудови Кременчуцької ГЕС, коли було збудовано найдовшу в країні дамбу з мостом, Черкаси перетворюються на важливий транспортний вузол.
     Розвиток міста зупинила світова війна. Багато промислових та житлових будинків було знищено, зазнало місто й численних людських втрат. В повоєнні роки знову почався інтенсивний розвиток промисловості. У XX ст. було побудовано перший завод «Богдан», який сьогодні забезпечує усі міста України новенькими автобусами. У місті зосереджено три великих заводи по збиранню автомобілів та кілька підприємств, які працюють у цій сфері. Так Черкаси стають одним з основних центрів автомобілебудування в Україні.
     Сьогодні Черкаси є обласним центром незалежної України з розвиненою інфраструктурою, соціальною сферою та економікою. З історією цього мальовничого міста тісно переплелися біографії видатних українських письменників, науковців, громадських діячів. Мальовнича природа та тяжке життя людей знайшли своє відображення у творчості Т.Г.Шевченка, який часто відвідував Черкаси. У місті жили перший козацький ватажок Дмитро Вишневецький та організатор Коліївщини Максим Залізняк. Тут жив і працював Василь Симоненко, тут він помер і похований.