Святогірський жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці

Визначні місця області - Волинська область

Святогірський жіночий монастир знаходиться в с.Зимне, яке є важливим центром вітчизняного та іноземного паломництва. Монастир відноситься до найдавніших святинь Волині.

Заснування монастиря пов’язане з ім’ям князя Володимира Великого. У 1001 році князь Володимир Великий збудував тут два храми і терем. Цю місцевість стали називати зимовою резиденцією князя.

Назва монастиря походить від його розташування на горі. Під горою були печери, в яких жили монахи. Церква Успіння Божої Матері, побудована князем В.Великим, була головним храмом монастиря. Тому, монастир і було названо «Успенський».

Згідно переказів монастир заснував монах Києво-Печерської Лаври Варлаам у 1073 році. Тут був побудований підземний храм. Сьогодні тут знаходиться невеличка церква Варлаама Печерського.

В середині XV ст.. монастир стає власністю князів Чарторийських. За весь час свого господарювання князь Чарторийський будує навколо монастиря фортечні стіни з 4 вежами, вежу-дзвіницю, Свято-Троїцьку церкву, а на місці дерев’яної Свято-Успенської церкви, він будує кам’яний храм. Також тут було відкрито друкарню та школу.

У 1682 році монастир став власністю уніатів і за сприянням волинського старости Чацького було перебудовано всі православні храми на костели. Згідно переказів черниць, Чацький, розоривши усипальниці монастиря і знявши прикраси з Чудотворної ікони Божої матері, насмішливо прокричав до образу Богородиці: що не змогла захистити свій храм, православна святине? Після цих слів він одразу осліп і помер через 3 роки. Всі його нащадки чоловічого роду теж втратили зір.

 В кінці XVIII ст. монастир переходить до православних. У 1939 році монастир було закрито, і з того часу почалась його поступова руйнація.

Головною святинею монастиря є Ікона Божої матері. Яка наділена чудотворною силою. Під час першої світової війни у храм влучили три снаряди, але завдяки Пресвятій Богородиці, храм залишився цілим. Ці снаряди видно у стінах і до сьогоднішнього дня, що нагадує про чудодійність Пресвятої Богородиці.

Відродження напівзруйнованого монастиря почалось у 1991 році, коли до монастиря прибули монахині. Завдяки старанням монахинь і коштам благодійників монастир перетворився чудове місце, де можна не тільки насолодитись його красою, а й душевно відпочити.